Поради молодому вчителю

Один із основних положень у системі поглядів В.О.Сухомлинського на навчально-виховний процес – це необхідність високих особистих якостей учителя – принцип залежності особистості вчителя.

Перша вимога до вчителя – любов до своєї справи.

Друга – висока кваліфікація.

Третя – тактовність учителя.

Вивчаючи праці Василя Сухомлинського, можна скласти для себе пам’ятку: «Що означає бути тактовним?»

Отже, 10 правил В.О.Сухомлинського:

  1. Будьте людяними, чуйними і тактовними стосовно учнів – це важливий чинник ефективності навчання.
  2. Розумійте оцінку знань учнів як інструмент виховання, а не покарання.
  3. Не травмуйте криком дитячі душі.
  4. З повагою ставтеся до дитини як до особистості.
  5. По-батьківськи, по-материнськи бажайте дитині добра – перегородіть злу дорогу до дитячого серця, закрийте серце дитини від зла.
  6. Зберігайте і виховуйте почуття власної гідності учнів, давайте їм радість успіху в розумовій праці.
  7. Боріться за думку і серце своїх вихованців.
  8. Вирішуйте конфлікти з батьками розумно, вміло, тактовно, без крику. Про погане говоріть не принижуючи людини. Не називайте прізвищ батьків, що допустили помилку.
  9. Пам’ятайте, що дотик до дитячого серця має бути ніжним, обережним. Тільки ніжність і обережність ведуть до того, що своєю бесідою з дитиною ви спонукаєте її до самовиховання. Бережіть таємницю, яку довірила вам дитина.
  10. Умійте вчинки, спричинені різними негараздами, тактовно і непомітно згладити, нейтралізувати. Не оприлюднюйте їх, публічно не обговорюйте.

Самооцінювання першокласників

Організація навчання в 1-2 класах в умо­вах вербального оцінювання базується на таких вимогах:

  1. Оцінювання має починатися з першого дня навчання;
  2. При оцінюванні необхідно спиратися на успіх дитини;
  3. Оцінка обов'язково повинна вимальовувати дитині перспективи;
  4. Оцінювання має здійснюватися послідовно — на основі чітких, зрозумілих дитині критеріїв;
  5. Оціночна діяльність повинна поширюватися не тільки на предметну, а й навчальну діяльність, загальнонавчальні навички, пізнавальну активність дитини, її старанність;
  6. Оцінювання має проводитися в системі.

Оцінна діяльність учителя — не частина уроку, вона має пронизувати всю його роботу. Слід оцінювати не тільки результат навчальної діяльності, а й старанність, прагнення подолати труднощі, прояви самостійності. То як органі­зувати оцінювання навчальних досягнень молодших школярів, щоб не звести його лише до традиційного оці­нювання знань, умінь і навичок, а охопити весь процес навчальної діяльності та його результати?

Доцільно під час оцінювання характеризувати роботу учня, а не його особистість, використовуючи вислови на зразок: Старайся! Будь уважним! Твоє письмо має бути кращим! Ти можеш більше! Ти здатний на краще. Доклади більше старань! У тебе все вийде, тільки зверни увагу на...! Вже краще!

Отже, в процесі оцінювання вчитель демонструє учневі чого він уже досяг, а що йому належить засвоїти: "Молодець! Але...". Це може бути важливою функцією на всіх етапах, а особливо на етапах актуалізації знань та застосування нових знань.

Відповідно до листа МОН України № 1/9-74 від 28.01.2014 одним із завдань безбального навчання є фор­мування в учнів навичок самостійного оцінювання резуль­татів власної навчальної діяльності. Наведу лише деякі педагогічні прийоми, які допоможуть вчителеві формувати навчальні дії контролю та оцінки у молодших школярів:

• прийом "чарівні лінійки" (оціночна шкала). В ході вивчення теми індивідуальні досягнення молодших шко­лярів зручно фіксувати за допомогою лінійок, особливості застосування яких докладно вивчені й описані в книжці "Оцінювання без оцінки" Г.А.Цукерман. Особливу цінність такого прийому — точна спрямованість на формування адекватної самооцінки.

Оцінка повинна фіксувати досягнення учня, відстежу - вати його просування в особистісному розвитку. З огляду на це, добре працює система критеріїв під час здійснення поточного контролю: Пр. — правильність, Кр. — краса, Ст. — старанність, Ох. — охайність, Вм. — вмію, Зн. — знаю/не знаю, Тр. — труднощі тощо. Учні самі оцінюють роботу: на горизонтальній лінії (одній чи кількох) відпо­відно до зазначеного критерію ставлять свою позначку "х". Перевіряючи виконання завдання, вчитель оцінює роботу учня і порівнює її зі своєю оцінкою. Якщо вчитель погоджується з учнем, обводить її кружечком червоного кольору, якщо ж не згоден, ставить свою оцінку, не запе­речуючи оцінки учня. На етапі рефлексії оцінки вчителя та учня порівнюються, аналізуються, чому вони різні. Як показала практика, самооцінка першокласників зави­щена, але в процесі адаптації вона стає адекватною.

Одним із прийомів оцінювання молодшими школяра­ми процесу власної навчальної діяльності та її результатів є "Дерево успіху" або "Дерево творчості".

У дітей в коробочках є якісь плоди (яблучко тощо), квіти, зелені та жовті листочки. Наприкінці уроку, дня або тижня учні прикріплюють їх на дерево. Якщо навчання пройшло корисно, плідно, все вдалося — плід; вдалося майже все, завдання виконано добре — квітку; не все вий­шло, але я старався — зелений листочок; не зміг впоратися із завданням, потрібно ще працювати — жовтий листочок.

 

            

Абетка вербального оцінювання першокласника.