Правило1. Не марнуйте часу дитини. У ранньому дитинстві мозок найкраще сприймає нове, накопичує знання. Пізніше їх засвоїти набагато важче
Правило 2. Формуйте самоповагу. Необхідно розвивати в дитини такі здібності, прищеплювати такі навички, котрі б вирізняли її з-поміж інших, викликали б повагу ровесників і дорослих. Діти мають знати, що успіх, майбутній добробут залежить від них самих. І ще: у кожної дитини має бути хороший друг. Батьки спрямовують цю дружбу і зміцнюють її.
Правило 3. Навчіть дитину спілкуватися. Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: щира любов до батьків ( дає відчуття захищеності); приязне ставлення до навколишніх ( не лише до близьких та рідних); зовнішня привабливість ( одяг, манери); можливість спостерігати правильне спілкування ( поведінка батьків, учителів, ровесників); висока самооцінка, а звідси – впевненість у собі; середній ( як мінімум) запас слів; вміння підтримувати розмову.
Правило 4. Пильнуйте, щоб дитина не стала теле або комп’ютереманом. Бо ці види діяльності гальмують в дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Отже з часом у дитини можуть виникнути проблеми у спілкуванні.
Правило 5. Виховуйте відповідальність, порядність. Не лише повсякчас пояснюйте «що таке добре, а що – погано», а й закріплюйте гарні навички, карайте за негідні вчинки. Прикладом повинні бути ви самі.
Правило 6. Навчіть дитину шанувати сім’ю Щоб виростити ніжних і люблячих дітей, оточіть їх піклуванням, ласкою з перших днів життя. Діти мають бачити, що йдучи на роботу чи повертаючись додому, тато – мама цілуються – це сімейний ритуал.
Правило 7. Живіть у хорошому оточенні. Друзі, яких виберуть собі ваші діти, впливатимуть на їхні моральні орієнтири, поведінку. Якщо ви живете на соціально – психологічному смітнику, дітям важко бути вийти з нього, розповсюджуючи пахощі троянд.
Правило 8. Будьте вимогливими. Але не будьте тиранами. Розумними і слухняними діти стають не відразу, на це треба витратити роки.
Правило 9. Привчайте дитину до праці. Але без примусу. Подбайте, щоб вони набули трудових навичок, подбайте, щоб їхнє життя було заповнене цікавими і корисними справами.
Анкета для батьків обдарованої дитини
- Я відповідаю на всі запитання дитини гранично чесно й терпляче.
- Складні запитання та вислови дитини сприймаю серйозно.
- Вдома існує місце, де дитина демонструє свої творчі здобутки.
- Я не лаю дитину за безлад у її кімнаті, якщо це пов’язано з творчістю і робота ще не закінчена.
- Моя дитина має кімнату (частину кімнати) для задоволення своїх потреб у навчанні й улюбленій справі.
- Демонструю дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за її навчальні досягнення та інші здобутки.
- Доручаю дитині важливі справи.
- Допомагаю коригувати її плани, приймати рішення, якщо вона про це просить.
- Запрошую відвідувати цікаві місця.
- Допомагаю ввічливо спілкуватися з ровесниками різних соціокультурних прошарків суспільства.
- Допомагаю підвищувати результати діяльності.
- Встановлюю розумні вимоги щодо поведінки моєї дитини.
- Ніколи не кажу дитині, що вона гірша за інших дітей.
- Не принижую її.
- Стараюсь аби вона мала всі матеріали для улюблених занять (книжки, посібники, приладдя тощо).
- Привчаю читати та мислити самостійно.
- Уважно ставлюся до її індивідуальних потреб.
- Щодня знаходжу час поспілкуватися з дитиною наодинці.
- Заохочую брати участь у сімейних справах.
- Ніколи не кепкую над помилками та невдачами дитини.
- Вчу своє дитя вільно спілкуватися з дорослими.
- У моєму спілкуванні з дитиною немає заборонених тем.
- Даю можливість самостійно приймати рішення, бо вірю у її здоровий глузд та довіряю.
- Розвиваю позитивне сприйняття світу та вчу бути незалежною.
- Вчу дитину доводити до завершення розпочату нею роботу .
Аби зменшити почуття тривоги щодо виховання й навчання обдарованої дитини психологи рекомендують
батькам:
- розширювати рамки шкільної освіти, розвивати інтереси дитини;
- приділяти увагу проблемам обдарованості, намагатися дізнатись про суть питання щодо особливостей розвитку обдарованості та спілкування з такими дітьми;
- спостерігати за своєю дитиною, її заняттями, колом спілкування;
- розвивати здібності, демонструвати її можливості, розкривати індивідуальність;
- бути прикладом, адже обдарована дитина більш чутлива щодо поведінки близьких, особливо батьків.